Андріївські вечорниці 3-В

16. 12. 2016 відбулись Андріївські вечорниці у 3-В класі, які були надзвичайно колоритними, веселими та цікавими як для дітей так і для дорослих.

Уявімо собі українське село минулого століття погожого зимового вечора. Лежать високі сніги, визвіздилося чисте небо, нечутно підносяться над коминами сиві думки. То тут, то там загоряються і гаснуть вогники в приземкуватих селянських мазанках. Тихо поскрипує старе дерево, чи ліниво перегавкуються собаки. Та ось чути веселий дівочий сміх, гучні голоси парубків – то молодь збирається на вечорниці.

Готува​лись до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. Бо ж Пилипівський піст. І обов'язково пекли калиту — цю найвеличнішу ознаку свята.

Калита – це великий корж із білого борошна. Печуть калиту дівчата – всі разом, скільки б їх не було, хоч десять, хоч двадцять. Пе​четься калита із прісного тіста у виг​ляді тонкого коржа. Бо ж рік «стоншився». Посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком, і старші дівчата в цей вечір ворожили і на заміжжя: чи скоро їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали і якою буде погода.

З днем Андрія, який відзначається 13 грудня (30 листопада за старим стилем), пов’язані зимові прогнози та погодні прикмети. Так, на Закарпатті говорили: «Сніг на Андрія — зима в завіях», «На Андрія кожух гріє». Спостерігали також: «Як на Андрія сніг ще не випав — зима буде теплою, коли ж випав — довгою і холодною» тощо.

І досі «Андріївські вечорниці»  - це веселе й колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а й старше покоління.